Відмінювання іменників в німецькій мові
В німецькій мові іменники відмінюються в залежності від відмінка, числа (однина або множина) та роду (маскулін, фемінін, нейтральний). Основні форми відмінювання іменників включають:
1. Однина (Singular):
- Номінатив (Nominativ): Це форма, яка використовується для позначення основного підмета у реченні. Більшість іменників в номінативі однини маскулін роду отримують закінчення -er, фемінін -e, а нейтральний рід -s або -es.
- Аккузатив (Akkusativ): Це форма, яка використовується для позначення прямого додатка у реченні. Закінчення в аккузативі однини можуть бути -en, -n або відсутні.
- Датив (Dativ): Це форма, яка використовується для позначення косвеного додатка або кому щось належить у реченні. Закінчення в дативі однини можуть бути -e, -en або -em.
- Генітив (Genitiv): Це форма, яка використовується для позначення власності або походження у реченні. Закінчення в генітиві однини можуть бути -s, -es або -en.
2. Множина (Plural):
- Номінатив (Nominativ): Більшість іменників в номінативі множини отримують закінчення -en або -e.
- Аккузатив (Akkusativ): Закінчення в аккузативі множини також можуть бути -en або -e.
- Датив (Dativ): Закінчення в дативі множини зазвичай є -en.
- Генітив (Genitiv): Закінчення в генітиві множини можуть бути -en або -e.
Варто зазначити, що відмінювання іменників має винятки та неправильні форми, які потребують окремого вивчення. Розуміння правил відмінювання вимагає практики та дослідження.
Коментарі