Відмінки в німецькій мові

19.05.2023
61
0
В німецькій мові іменники змінюються в залежності від відмінка, що визначає їхню граматичну роль у реченні. Відмінки в німецькій мові включають наступні форми:
 
1. Номінатив (Nominativ): Це відмінок, який використовується для позначення основного підмета або означення у реченні. Іменники в номінативі однини часто виступають у формі, в якій вони перелічені в словнику. Наприклад: "Der Hund bellt." (Собака гавкає.)
 
2. Аккузатив (Akkusativ): Це відмінок, який використовується для позначення прямого додатка у реченні. Іменники в аккузативі зазвичай змінюються, додаючи закінчення або змінюючи корінь. Наприклад: "Ich sehe den Hund." (Я бачу собаку.)
 
3. Датив (Dativ): Це відмінок, який використовується для позначення косвеного додатка або кому або чому щось належить у реченні. Іменники в дативі також змінюються шляхом додавання закінчення або зміни кореня. Наприклад: "Ich gebe dem Hund ein Leckerli." (Я даю собаці ласощі.)
 
4. Генітив (Genitiv): Це відмінок, який використовується для позначення власності або походження у реченні. Іменники в генітиві також змінюються шляхом додавання закінчення або зміни кореня. Наприклад: "Das ist das Haus des Mannes." (Це будинок чоловіка.)
 
Кожен відмінок має свої правила відмінювання іменників, які можуть включати зміну закінчень, зміну кореня або інші граматичні зміни. Опанування відмінків є важливим аспектом німецької граматики, оскільки вони впливають на правильне вживання артиклів, займенників та інших слів у реченні.
Поділитись матеріалом

Коментарі

Або
Коментарів ще немає. Ви можете стати першим!
Виберіть, кому хотіли б написати