Займенник (Pronomen) в німецькій мові

19.05.2023
28
0
Займенник (Pronomen) - це частина мови, яка використовується замість іменників для вказівки на предмети, особи або ідеї. Займенники використовуються для уникнення повторень і для звернення до конкретних об'єктів чи осіб.
 
В німецькій мові займенники відмінюються за числами (однина і множина), відмінками (називний, знахідний, давальний, родовий) та родами (чоловічий, жіночий, середній). Основні категорії займенників включають:
 
1. Особові займенники (Personalpronomen): Вказують на особу, яка бере участь у розмові. Наприклад: "ich" (я), "du" (ти), "er" (він), "sie" (вона), "es" (воно), "wir" (ми), "ihr" (ви), "sie" (вони).
 
2. Вказівні займенники (Demonstrativpronomen): Вказують на конкретні предмети або особи. Наприклад: "dieser" (цей), "jener" (той), "diese" (ця), "jene" (та), "dieses" (це), "jenes" (те).
 
3. Запитальні займенники (Interrogativpronomen): Використовуються для постановки питань. Наприклад: "wer" (хто), "was" (що), "welcher" (який), "welche" (яка), "welches" (яке).
 
4. Відносні займенники (Relativpronomen): Використовуються для поєднання речень та визначення відношень між різними частинами речення. Наприклад: "der" (який), "die" (яка), "das" (яке).
 
5. Невизначені займенники (Indefinitpronomen): Вказують на невизначені або загальні поняття. Наприклад: "etwas" (щось), "jemand" (хтось), "niemand" (ніхто), "man" (люди).
 
Це лише кілька категорій займенників, існують інші типи займенників, такі як присвійні займенники (Possessivpronomen), вказівно-питальні займенники (Demonstrativ-Fragewörter) та інші. Розуміння та використання займенників вимагає знання правил відмінювання та контексту вживання.
Поділитись матеріалом

Коментарі

Або
Коментарів ще немає. Ви можете стати першим!