Кон’юнктив / Konjunktiv 1 в німецькій мові

20.05.2023
748
0
Кон'юнктив 1 (Konjunktiv 1) є одним із способів вираження умовності, нереальності, ввічливості та дистанції в німецькій мові. Ця форма вживається у письмовій мові, офіційних документах, художніх текстах та діалогах, а також у формальних ситуаціях.
 
Особливості кон'юнктиву 1:
1. Він утворюється шляхом додавання закінчення до кореня дієслова.
2. У багатьох випадках форми кон'юнктиву 1 співпадають з формами індикативу (дійсного наклонення).
3. Існують винятки, коли форми кон'юнктиву 1 мають відмінності від форм індикативу.
 
Приклади утворення кон'юнктиву 1:
1. Загальне закінчення для основних дієслів:
   - ich arbeite → ich arbeit-e
   - du hast → du hab-e-st
   - er/sie/es trinkt → er/sie/es trink-e
 
2. Винятки:
   - sein: ich sei, du seiest, er/sie/es sei, wir seien, ihr seiet, sie seien
   - haben: ich habe, du habest, er/sie/es habe, wir haben, ihr habet, sie haben
 
Функції кон'юнктиву 1 включають:
1. Вираження умовності та побажань:
   - Wenn ich viel Geld hätte, würde ich eine Weltreise machen. (Якби у мене було багато грошей, я б зробив світову подорож.)
   - Er studierte Medizin, damit er anderen helfen könne. (Він вивчав медицину, щоб зміг допомагати іншим.)
 
2. Вираження ввічливості та відстороненості:
   - Könnten Sie mir bitte helfen? (Чи могли б ви мені, будь ласка, допомогти?)
   - Er sagte, er wolle nicht stören. (Він сказав, що не хоче заважати.)
 
3. Використання в офіційних документах, художніх текстах тощо:
   - Es werde Licht! (Нехай буде світло!)
   - Er sagte, dass er kommen werde. (Він сказав, що він прийде.)
 
Кон'юнктив 1 має свої варіанти в залежності від дієслівних груп та неправильних дієслів. Рекомендується вивчати його в контексті та прикладах, щоб краще розуміти його вживання та відмінності від індикативу.
Поділитись матеріалом

Коментарі

Або
Коментарів ще немає. Ви можете стати першим!