Кон’юнктив / Konjunktiv 1 в німецькій мові
Кон'юнктив 1 (Konjunktiv 1) є одним із способів вираження умовності, нереальності, ввічливості та дистанції в німецькій мові. Ця форма вживається у письмовій мові, офіційних документах, художніх текстах та діалогах, а також у формальних ситуаціях.
Особливості кон'юнктиву 1:
1. Він утворюється шляхом додавання закінчення до кореня дієслова.
2. У багатьох випадках форми кон'юнктиву 1 співпадають з формами індикативу (дійсного наклонення).
3. Існують винятки, коли форми кон'юнктиву 1 мають відмінності від форм індикативу.
Приклади утворення кон'юнктиву 1:
1. Загальне закінчення для основних дієслів:
- ich arbeite → ich arbeit-e
- du hast → du hab-e-st
- er/sie/es trinkt → er/sie/es trink-e
2. Винятки:
- sein: ich sei, du seiest, er/sie/es sei, wir seien, ihr seiet, sie seien
- haben: ich habe, du habest, er/sie/es habe, wir haben, ihr habet, sie haben
Функції кон'юнктиву 1 включають:
1. Вираження умовності та побажань:
- Wenn ich viel Geld hätte, würde ich eine Weltreise machen. (Якби у мене було багато грошей, я б зробив світову подорож.)
- Er studierte Medizin, damit er anderen helfen könne. (Він вивчав медицину, щоб зміг допомагати іншим.)
2. Вираження ввічливості та відстороненості:
- Könnten Sie mir bitte helfen? (Чи могли б ви мені, будь ласка, допомогти?)
- Er sagte, er wolle nicht stören. (Він сказав, що не хоче заважати.)
3. Використання в офіційних документах, художніх текстах тощо:
- Es werde Licht! (Нехай буде світло!)
- Er sagte, dass er kommen werde. (Він сказав, що він прийде.)
Кон'юнктив 1 має свої варіанти в залежності від дієслівних груп та неправильних дієслів. Рекомендується вивчати його в контексті та прикладах, щоб краще розуміти його вживання та відмінності від індикативу.
Попередня тема
Інфінітив з zu / Infinitiv mit zu / Infinitivsätze
Наступна тема
Кон'юнктив 2 (Konjunktiv 2)
Коментарі